|
|
О церкви на Руси 
Церковні братства і школи на Руси.
Еоли руский нарід почав так занепадати, виступив між рускими вельможами князь Василь Константин Острожский, котрий закладав школи щоби піднести науки і просьвіту на Руси.
Аде в більшій ще пригоді рускій Церкві і просьвітї стали церковні братства, засновувані руским міщаньством, котрі не лише опікували ся убогими і сиротами і занимали ся иншими милосердними ділами, але дбали при тім і про долю рускої Церкви. Найславнїйше було Ставропигійске братство у Львові (що є й до нинї), а побіч него Богоявленьске братство в Києві і деякі инші.
Сі братства мали славні на той час школи, з котрих виходили учені мужі, а царгородский патриярх надав їм право наглядати жите людий сьвітских і духовних а навіть єпископів.
Церковна унїя Берестейска
Рускі владики нераді були, що царгородский патриярх поставив їх під догляд братств, зложених сьвітских людий. У них зродилася отже гадка, відлучитися від царгородского патриярха а признати головою Церкви Папу римского приступити до унії (злуки) з римскою Церквою. Таку звязь навязав був уже король Данило, а пізнїйше київский митрополит Ізидop (унїя Фльорентийска 1429 p.), алеся звязь по его смерти перервалася.
Луцкий єпископ Терлецкий і володимирско-волиньский єпископ Потій, чоловік учений і богобоязливий, виїхали до Риму і (перед самим Різдвом 23 грудня 1595 р.) перед Папою Климентієм зложили присягу на евангелів, що Руска Церква приймає унїю з Римом, а Папа згодився на се, щоби Русини держали ся свого церковного обряду.
Єї услівя затверджено на соборі в Берестю 1596 p., потвердив се і король Жигмонт III. а крім того також заборону переходу унїятів на латиньский обряд. Коло розширеня унїї вельми заслужився Потій, що став опісля київским митрополитом і его наслїднин Велямин Рутский, котрий двигнув з занепаду до давної славні сьвітлости чин св. Василія Вел.
Але не всі рускі владики приняли унїю, почала ся отже завзята боротьба між православними і унїятами, а з яким завзятєм велася та боротьба, видно з того, що роз'ярена товпа православної черни убила полоцкого архиепископа Йосафата Кунцевича. Найбільший противник єго, православний архиепископ Смотрицкий приняв також опісля унїю.
Алей Русини-унїяти дізнавали від польского уряду зневаги своїх прав і упослїдженя. Горді єпископи польскі не хотїли допустити унїятско-руских владик до сенату (висілої палати соймової). Тимто рускі пани, а навіть міщани, що мали себе за панів, бажаючи запевнити собі більший вплив полiтичный, приймали латиньский обряд, щоби й тим відріжнити ся від хлопів, і відчужувалися рускому народови.
Як відчути себе капітаном корабля або пілотом літака? Грати в сімулятори ! Загляньте на gamespro.org.ua - там величезний вибір популярних реалістичних ігор!
|
|
27.08.2012
|
Похожие публикации
Комментарии
| |
|
|
